Гранат Бала Мюрсаль вважається одним із найкращих сортів. Плоди за формою плескато-округлі, невеликі за розміром, середні, вага близько 250 грам, з легким малиново-червоним рум'янцем. Зерна та сік у цього гранату варіюються від насиченого червоного до малинового кольору. Смак цього сорту кисло-солодкий, містить у собі до 16% цукрів і 1,3% кислот. Збирати врожай найкраще в жовтні, дає від 20 кілограмів з одного куща і більше.

Гранатовий кущ особливого догляду не потребує. Садять його у звичайний ґрунт, але місце має бути найтеплішим і сонячним, без притінення, захищеним від панівних холодних вітрів. Якщо немає дощів, поливати потрібно кілька разів на місяць, але досить рясно. Обрізка проріджувальна, без укорочування, щоб тільки прибрати загущення. Самоплідні сорти, квітки чудово запилюються між собою, тому поодинокі кущі рясно плодоносять. Необхідно стежити, щоб рослина не перевантажувалася; на другий рік, якщо кущ вийшов потужний і приріст становив понад півметра, можна залишити два-три плоди, у наступні роки їх кількість подвоюють. Але навіть на багаторічних кущах ми не залишаємо більше п'ятнадцяти плодів: тоді вони виростають великими, до двохсот грамів і набувають божественного смаку. Як новачок у наших місцях, гранат не встиг обзавестися шкідниками та хворобами і не потребує хімзахисту. Його можна садити з південно-західного боку в безпосередній близькості від будинку та інших будівель. Морозостійкість цього південного жителя невисока, він підмерзає вже при -18С, тому його потрібно вкривати.